В різні епохи неоднаково дивилися на виховання і догляд за дітьми. Тільки у 17-18 ст. на дітей, нарешті, починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. “А хіба раніше діти не мали одягу, іграшок? – спитаєте ви”. Не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова “дурень”. Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їхнє життя. Тільки у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. А у 1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини. 1989 р. у Ною-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.Згідно з Конвенцією Україна у квітні  2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства. Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.